ПОРОЗБИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до порозбивати. — Ти не дбаєш за дім божий. В тебе дзвони порозбивані, церква стара,.. — казав сердито в олтарі архієрей на всю церкву (Нечуй-Левицький, III, 1956, 194); На тому.. тижневі зроблено десять нових корит, а де вони тепер? Порозбивані лежать, бо ніхто за ними не дивиться (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 34); Волосся з голів летіло, наче пір’я; з порозбиваних носів потекла кров на білі сорочки (Нечуй-Левицький, I, 1956, 418).
ПОРОЗБИВАНИЙ
Тлумачення слова