ПОРОСЛЬ, і, жін., збірн.
1. Молоді пагони, паростки, що виростають від пнів, коренів і т. ін.; поріст, порість. — Це все.. молодняк, що виріс на місці порубок з порослі і підсадок (Хлібороб України, 5, 1966, 32); Є ще так звані додаткові бруньки, які утворюються на корінні, особливо у вишні й сливи; з цих бруньок утворюється коренева поросль (Садівництво і ягідництво, 1957, 38).
2. Молоді рослини; молодий ліс, сад, який складається я дерев однієї породи. Цілий квартал [лісу] займає ялинкова поросль, що своїми вершинами тягнеться у височину (Наука і життя, 8, 1958, 39);
// Сходи яких-небудь рослин. Молода поросль ледь зеленіла рівними рядами на багато гін (Юрій Смолич, День.., 1950, 72); Назустріч сонцю жирувала молода запліднена земля, витягувала до нього жадібні стрілочки зеленої порослі (Петро Колесник, Терен.., 1959, 18); * Образно. Великі ленінські ідеї соціалістичного перетворення світу тому так міцно і вкоренились та дали таку буйну поросль, що попали вони на благодатний народний ґрунт (Радянське літературознавство, 2, 1968, 19);
// перен. Молоде покоління, молодь; наступники, спадкоємці. Горьківське піклування про молоду письменницьку поросль поки що лишається неперевершеним взірцем для кожного сучасного художника слова (Літературна газета, 16.VI 1961, 1); А. Бобир був не лише виконавцем, а й вихователем нової молодої порослі бандуристів (Мистецтво, 1, 1961, 26).
3. розм. Волосяний покрив на обличчі, на тілі. З себе [Іванохрестительський] високий,.. на верхній губі й на підборідді — рудувата поросль (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 162).