ПОРОСЯЧИЙ

ПОРОСЯ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до порося. Мати.. клопоталась, прохаючи поживитись. «Шматочок індичачих грудей… чи поросячу ніжку..» (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 364); Годування було суворо індивідуалізоване, і ніякі благання верескливої поросячої ватаги не могли вплинути на свинарку (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 159);  * У порівняннях. Мов поросяча, кров лилась, Я різав все, що паном звалось (Тарас Шевченко, II, 1953, 63);
//  Такий, як у поросяти. Великі, круглі окуляри.. приховали білі поросячі вії (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 36); Він аж руками ляснув із задоволення і, не стримавшись, заверещав своїм поросячим сміхом (Іван Микитенко, II, 1957, 356).