ПОРОХНЯВІТИ, діал. ПОРОХНАВІТИ, іє, недок.
1. Ставати трухлим, перетворюватися на труху; трухлявіти. У тому лісі гнис, порохнявіє скільки пнів і галуззя (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 4);
// Гнити. У чоловіка зуби порохнавіють (Словник Грінченка).
2. рідко. Покриватися порохом, курявою,
3. Перетворюватися на порох, пил. Земля порохнавіє (Словник Грінченка).