ПОРО́ЧНІСТЬ, ності, жін. Якість за знач. порочний. Реакційне буржуазне мистецтво намагається нав’язати думку про одвічну порочність людини (Радянське літературознавство, 11, 1971, 5); Коли в ранній творчості Шевченко критикував окремі пороки тодішнього суспільства, то в поемі «Сон» він викриває порочність усієї кріпосницько-самодержавної системи (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 159).
ПОРОЧНІСТЬ
Тлумачення слова