ПОРОБЛЕНИЙ

ПОРО́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поробити 1, 2, 6, 7. Од кілка до кілка висіли разками здорові поплавки,.. пороблені з легкого сухого дерева (Нечуй-Левицький, II, 1956, 221); Попід стінами були пороблені лави (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 102);
//  пороблено, безос. присудк. сл. — Чарки біси-батька-зна-які пороблено! Випєш, наче муху проковтнеш! (Нечуй-Левицький, I, 1956, 122); У колгоспі все пороблено: змолочено, державі сплачено, озимина засіяна (Яків Качура, Вибр., 1953, 344); [Семен:] Мати наостанці жила у мене; та бог його зна, чи їй пороблено так, чи що?.. дуже хворіла, а потім і померла… (Марко Кропивницький, I, 1958, 114).