ПОРІЗАТИСЯ, іжуся, іжешся, док., розм.
1. Поранити себе ножем або взагалі чим-небудь гострим, ріжучим; урізатися. — Більше, більше нагинай стебло, щоб не порізатись, — каже позаду тато (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 79); Вася відчув гострий біль у пальцях правої руки. Це він порізався об гостру черепашку (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 124).
2. Зарізатися (про багатьох). Не перелічить ніхто, скільки потопилось, подушилось, настрілялося, порізалося від нього [кохання] (Марко Вовчок, Вибр., 1937, 221);
// Зарізати, порізати один одного. — Та чи подумала ти, яке наше життя буде? І я з запалом, та й ти — огонь-петрович! Тобі слово, а ти — десятеро… Та ми поріжемось, дурко! (Панас Мирний, III, 1954, 229).
3. перен., розм. Не скласти іспиту (про всіх або багатьох). Пригадалося їй, як колись помітив інспектор, що вона, вчителюючи, на виду покруглішала. Тоді казав — нівроку.., а як школярі поріжуться, що скаже?.. (Степан Васильченко, I, 1959, 220).
4. перен., фам. Азартно грати в яку-небудь гру якийсь час.