ПОРЕ́ПАНИЙ, а, е, розм. Який порепався. Кругом номерки; світла немає; червоне зарево полум’я гоготить у пузатій порепаній грубі, світить на всю хату (Панас Мирний, I, 1954, 339); Під синім склепінням високого неба розкинувся широкий, аж до самого обрію, степ з пекучим сонцем, з порепаною від спеки землею (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 98);
// Покритий болючими тріщинами (про шкіру на обличчі, кінцівках і т. ін.). Настя витирала порепаними од роботи руками заплакані очі (Степан Васильченко, I, 1959, 289); Слова зривались з губ, порепаних од смаги (Микола Бажан, Вибр., 1940, 71).
ПОРЕПАНИЙ
Тлумачення слова