ПОРЕНЧА́ТА, чат, мн., діал. Поручні, бильця. Троє молодих людей сидять на поренчатах, що одділяють море од вулиці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 427); Дівчина перейшла через греблю, ступила на місток на лотоках, сперлась на поренчата й задивилась не так на воду, як на свою вроду (Нечуй-Левицький, II, 1956, 307); Дівчина вийшла з води, повиснувши на гнутих білих поренчатах (Василь Кучер, Голод, 1961, 47).
ПОРЕНЧАТА
Тлумачення слова