ПОРЕГОТА́ТИ, очу, очеш і рідко ПОРЕГОТІ́ТИ, очу, отиш, док. Реготати якийсь час. [Лукерія Степановна:] Учора вона реготала на всю леваду, що знайшлась нянька за дурничку, нехай ще й сьогодня [сьогодні] порегоче (Марко Кропивницький, II, 1958, 273); Пореготати з самого себе — не гріх (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 24).
ПОРЕГОТАТИ
Тлумачення слова