ПОРАДУВАТИ

ПОРАДУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Викликати в | кого-небудь почуття радості, задоволення. Люди глухо загомоніли. Що й казати, надбавка декого порадувала: за такі гроші можна робити (Михайло Стельмах, I, 1962, 563); Глущук, вдоволений тим, що довідався про добру новину, спішив порадувати свою Катерину і сусідів з Села Руського (Степан Чорнобривець, Визволення, 1949, 135);
//  Створити радісний, веселий настрій. Вранці визирнув [Валерій] з вікна. Ясний сонячний день порадував його (Олександр Ільченко, Звич. хлопець, 1947, 99);
//  чим. Зробити, створити і т. ін. що-небудь на радість комусь. Максим Рильський останній час порадував читачів новими поетичними творами про працю, про життя наших добрих сусідів в країнах народної демократії (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 12); Чудовими врожаями порадували Батьківщину у ювілейному році хлібороби Хмельницької області (Хлібороб України, 1, 1968, 4);
//  ким. Народити. [Храпко:] Краще б було покійниці, замісто двох дочок, та порадувати двома синами (Панас Мирний, V, 1955, 122).
♦ Порадувати очі — викликати радість, задоволення своїм гарним зовнішнім виглядом. Вона, певне, всі свої риси передала цій великоокій дівчинці, яка, очевидно, теж не буде високою і не станом, а обличчям порадує людські очі (Михайло Стельмах, II, 1962, 71); Порадувати серце чиє, кого — сповнити радістю, задоволенням. Кущуваті, окріплі посіви порадували серце хлібороба (Михайло Стельмах, На.. землі, 1949, 311).