ПОПИВАТИ, аю, аєш, недок.
1. перех. Пити що-небудь потроху, не поспішаючи. — Бач, де вони примостилися! Зібрались утрьох земляки собі та й… чайок попивають (Панас Мирний, III, 1954, 270); В корчмі сидів самотній Янко і попивав винце (Петро Козланюк, Ю, Крук, 1950, 140).
2. перех. Пити що-небудь час від часу. — Куркулі .. пасіки порозводили, чай з медочком попивають… (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 31); — Бачила я його серед німців.. їздив з ними, горілочкц попивав (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 143).
3. неперех. Пити алкогольні напої, випивати час від часу. Він не кається, попиває (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 283); — Може, в пеклі інше діло, В нас сього немає: Жінка гризе душу.., Мужик попиває! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 75).