ПОПИ́РХУВАТИ, ую, уєш, недок. Пирхати час від часу. Попирхували поблизу коні, жуючи овес (Олесь Гончар, III, 1959, 79); Тіло його вже було червоне, чуб став м’який і розсипався, а він усе плюскотів і плюскотів над мискою, задоволено попирхуючи (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 316).
ПОПИРХУВАТИ
Тлумачення слова