ПОПУТЧИК

  1. ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК
  2. П
  3. ПО
  4. ПОПУТЧИК
Тлумачення слова

ПОПУ́ТЧИК, а, чол., рідко. Те саме, що попутник 1. Мій попутчик, старий холостяк-учитель, спинився коло верби, скинув з голови солом’яного бриля і став витирати хусткою піт на лисині (Степан Васильченко, I, 1959, 140).