ПОПУ́КАНИЙ, а, е, діал. Який попукав (у багатьох місцях, також про все або багато чогось). Скала з сеї сторони була, правда, стрімка, але і сильно попукана і нерівна (Іван Франко, VIII, 1952, 226); Текуча живиця з попуканої кори дерев твердла.. й наповнювала його [повітря] своїм запахом (Ольга Кобилянська, I, 1956, 450).
ПОПУКАНИЙ
Тлумачення слова