ПОПРИРОСТАТИ, аємо, аєте, док.
1. Прирости до чого-небудь, простися з чимсь (про все або багато чогось). * Образно. Свище метал, бійці поприростали животами до землі, тіло не може відірватись від неї (Олесь Гончар, Циклон, 1970, 119); * У порівняннях. Робиш, щоб було що їсти; їси, щоб здужав робити. Отака-то весела хліборобська доля! ..А проте — живуть [люди] цілі довгі-предовгі віки, копаються в ситній землі, мов поприростали до неї… (Панас Мирний, II, 1954, 110).
2. перен. Стати нерозривно з’єднаним з ким-, чим-небудь, звикнути, прив’язатися до когось, чогось (про всіх або багатьох).