ПОПРИМОЩУВАТИСЯ, уємося, уєтеся, док.
1. Примоститися, зайняти місце де-небудь (про всіх або багатьох). На східцях і на платформах попримощувались двома рядками сливе суспіль старці й старчиси (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 289); У темному коридорчику штовхалося чоловік тридцять людей. Деякі з них сиділи на лавах, деякі стояли, інші попримощувалися навпочіпки попід стінами (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 194).
2. Розташуватися, розміститися де-небудь, біля чогось (перев. про будинки, селища і т. ін.). Декотрі [хатки] попримощувались на крутих боках долини і були підперті од низу височенькими стовпами (Нечуй-Левицький, I, 1956, 49).