ПОПРИЛАЗИТИ, имо, итс, док.
1. Прилізти повзучи або рачки (про всіх або багатьох). Пропили [некрути] ті п’ять карбованців, попилися п’яні, як земля — насилу рачки до казарми поприлазили (Панас Мирний, II, 1954, 122).
2. зневажл. Поприходити. — А ви, капустяні голови! — покинувши Чіпку, повернувся становий до козачих гласних.. — Чого ви сюди поприлазили? Що ви тямите?.. (Панас Мирний, II, 1954, 270).