ПОПРУ́ЖКА, и, жін.
1. Зменш. до попруга 2. Вона стала, безнадійно дивлячись уперед, де безкрає поле сходилось з безкраїм небом, де чорніла якась попружка, може, і сама Мар’янівка (Панас Мирний, III, 1954, 405).
2. заст. Жіночий пояс з грубої (перев. вовняної) кольорової пряжі; крайка.