ПОПРОКИДА́ТИСЯ, ається, аємося, аєтеся. док. Прокинутися після сну (про всіх або багатьох); проснутися. Попрокидалися діти, повставали, зараз — їсти (Словник Грінченка); От і попрокидались птичі самочки, лупнули очицями, зацмокали носиками… (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 40); В понеділок раненько попрокидались гості й балакали, лежачи в клуні на сіні (Нечуй-Левицький, III, 1956, 76);
// перен. Сповнитися рухом, звуками тощо (про ліси, луки і т. ін.). Весною.. усе попрокидалось після довгого сну (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 144).
ПОПРОКИДАТИСЯ
Тлумачення слова