ПОПРОХАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.
1. Спитати дозволу кудись піти, зробити що-небудь. Чижик порадив [Шавкуну] піти до когось старшого попрохатись (Панас Мирний, II, 1954, 262); Прийшла покрова. Степанида встала вдосвіта, витопила й попрохалася до церкви. Горпина сама не пішла, а невістку пустила (Любов Яновська, I, 1959, 336).
2. Попросити кого-небудь пустити до себе пожити, переночувати і т. ін.
3. Попросити, щоб прийняли на якусь роботу, посаду або зарахували до складу кого-небудь.