ПОПРОБУРКУВАТИСЯ, уємося, уєтеся, док., розм.
1. Пробуркатися від спу (про всіх або багатьох). Оті попрокидались птичі самочки, лупнули очицями, зацмокали носиками… тут зараз їх самчики, що біля них дрімали, попробуркувались (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 40).
2. перен. Стати активним, діяльним, енергійним (про всіх або багатьох).
3. перен. Виникнути, розвинутися (про думки, почуття і т. ін.).