ПОПРЯСТИ 1, яду, ядеш, док.
1. перех. і без додатка. Виготовити певну кількість пряжі. — Нема в мене.. зайвого кожуха, а ось тобі вовни. Попрядеш досвітками, дак тобі рукавички хто сплете (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 174);
// Спрясти що-небудь. Дівка Ганнуся журилася. А ще рушничка не попряла, А вже старостам слово дала (Народна лірика, 1956, 365).
2. перех. Прядучи, витратити певну кількість прядива. — Пропадуть мої конопельки! — подумала Кайдашиха, — похоплива невісточка попряде їх собі на полотно поперед мене (Нечуй-Левицький, II, 1956, 301).
3. неперех. Прясти якийсь час.
ПОПРЯСТИ 2, яде, док., у сполуч. із сл. вуха. Поворушити вухами (про деяких тварин). Заєць, перебігаючи дорогу, став на задні лапи, попряв довгими вухами і чкурнув у поле (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 9).