ПО́ПРЯДКИ, док., мн., етн., заст. Те саме, що попряхи. Ні діток не має вона, ні родини; от хіба тільки сусідка або кума забіжить часом на попрядки чи так у свято прийде одвідати; а то Пріська все сама та сама (Леся Українка, III, 1951, 469).
ПОПРЯДКИ
Тлумачення слова