ПОПРАЗНИКУВАТИ, ую, уєш, док., розм. Празникувати якийсь час. Два панотчики гарненько попразникували Та й удвох собі при чарці Ніччю розмовляли (Іван Франко, XI, 1952, 273); [3-й парубок:] Він, сказати, вже від нашого гурту відрізнився, городським став: попразникує та й знов подається в город (Марко Кропивницький, IV, 1959, 285).
ПОПРАЗНИКУВАТИ
Тлумачення слова