ПОПРА́ВЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до поправити. Я розумію вагу негайної висилки Вам поправленого матеріалу (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 205).
2. у знач. прикм. Який поправився, зміцнів, погладшав. Оксана з Гадяча приїхала дуже поправлена, я її ще такою й не бачила досі (Леся Українка, V, 1956, 378).