ПОПОВНІ́ЛИЙ, а, е. Який поповнів, поповнішав. Він з надією і опаскою придивлявся до поповнілого стану своєї дружини (Михайло Стельмах, II, 1962, 25); Вона [Любуша] вдягнена дуже скромно, в береті і широкому пальті, що майже укриває її поповнілий стан (Іван Кочерга, II, 1956, 73).
ПОПОВНІЛИЙ
Тлумачення слова