ПОПОВЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Вчитися тривалий час; повчитися добре. Поповчивсь і я чимало, та не дуже навчився (Словник Грінченка); — Хай наші просвітителі поповчаться у його і добро.. любити, і лихе прощати… (Панас Мирний, I, 1954, 350).
ПОПОВЧИТИСЯ
Тлумачення слова