ПОПОТІ́ШИТИСЯ, шуся, шишся, док., розм. Тішитися тривалий час; натішитися добре. Млин все стогнав, самітний на степу.. Микиті цей чорний одинокий остяк здавався за рідного брата.. Остяк заскрипів й увесь похитнувся. — Скрипиш?.. Скрипи! .. попотішаться [люди] ще твоїм стогоном, поки прирозуміють, яким побитом з твого порохниння найбільше користі потягти, — промимрив про себе дід і похнюпився (Любов Яновська. I, 1959, 317).
ПОПОТІШИТИСЯ
Тлумачення слова