ПОПОСТОЯ́ТИ, ою, оїш, док., розм. Стояти тривалий час; настоятися добре. Добре, що перва прийшла, а то б попостояла! (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 499);
// Стояти якийсь час. Коні — вони попостоять, попоїдять і бензину даром не палять (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 189).
ПОПОСТОЯТИ
Тлумачення слова