ПОПОПРІТИ, ію, ієш, док., розм.
1. кул. Варитися на малому вогні тривалий час; попріти добре.
2. розм. Добре попотіти. * Образно. Ого-го! Ще попопріють наші горби. Ще зазнаєш всього. Поки добудемо раю! (Василь Еллан, I, 1958, 99).
3. перен., розм. Витрачати багато зусиль, виконуючи яку-небудь роботу якийсь час; попотіти добре.