ПОПОПЛАКАТИ, ачу, ачеш, док., розм. Плакати багато разів, тривалий час; наплакатися добре. Провела його за село, того чоловіка, попоплакала… (Марко Вовчок, I, 1955, 12); Що вона попоплакала.. так подів зо три або й з чотири (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 112); — Тобі, Явдохо, наказ: перебиратись з дочкою у двір.. — Господи! що ми тоді з матір’ю попоплакали та попокляли свою долю! (Панас Мирний, III, 1954, 163).
ПОПОПЛАКАТИ
Тлумачення слова