ПОПОНОЧІ́ТИ, іє, безос., розм. Док. до поночіти. — Побіжи та запри лишень його у хлів, щоб не бігав за ворота, як попоночіє надворі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 339).
ПОПОНОЧІТИ
Тлумачення слова
ПОПОНОЧІ́ТИ, іє, безос., розм. Док. до поночіти. — Побіжи та запри лишень його у хлів, щоб не бігав за ворота, як попоночіє надворі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 339).