ПОПОМЛІТИ

ПОПОМЛІ́ТИ, ію, ієш. док., розм. Мліти тривалий час.
♦ Попомліти душею — переживати якийсь час. Хай трохи попомліє [Пилипко] душею від страху, а як засне, переспить (Панас Мирний, IV, 1955, 292).