ПОПОЛОТНІ́ТИ, ію, ієш, розм. Док. до полотніти. Легенька краска то вступить їй в обличчя, то зникне, і обличчя пополотніє (Леся Українка, III, 1952, 581); Жандарм узяв паспорт, і враз обличчя його змінилось — він пополотнів, тоді почервонів (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 86).
ПОПОЛОТНІТИ
Тлумачення слова