ПОПОЛОТНІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до пополотніти. Саме в той час, коли ми вже почали обиратись в дорогу, в хату вбігла пополотніла Паша. — Оточують… — тихо, але твердо сказала вона (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 22); Петрусь зрадницьки глянце на пополотнілого Северка (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 8).
ПОПОЛОТНІЛИЙ
Тлумачення слова