ПОПОКИДАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Кидати багато разів, тривалий час. — Поповозила б ти та попокидала б лопатою оте пісчисько!.. (Леся Українка, III, 1952, 665); — Я на скирді, а баба снопи з гарби кидає… Попокидай снопів, як вона ось-ось розсиплеться… (Остап Вишня, I, 1956, 34).
ПОПОКИДАТИ
Тлумачення слова