ПОПОКРУТИ́ТИ, учу, утиш, док., розм. Крутити багато разів, тривалий час. — Вилізу на клуню — і то голова крутиться. А як підтягнуть під самі хмари та попокрутять мертвими петлями? Що тоді з мене буде? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 344).
♦ Попокрутити носом — не погоджуватися на що-небудь, відмовлятися, упиратися якийсь час. Попокрутив [Андрій] носом, днів зо два: а далі — що то вже сталось йому — слухаю: ляпа ціпом (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 19).
ПОПОКРУТИТИ
Тлумачення слова