ПОПОГРІТИ, ію, ієш, док., перех., розм. Гріти тривалий час;
// Погріти трохи. Дивувався [Сидір], як Христя ішла по такому морову, турбував Мар’ю скоріше давати обідати, хоч живіт гарячою стравою попогріти (Панас Мирний, III, 1954, 404).
♦ Попогріти чуба — те саме, що Гріти чуби (чуба, чуприну) (багато разів, тривалий час) (див. гріти). Після останньої війни він таки попогрів тут чуба, чистячи колодязь (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 54).
ПОПОГРІТИ
Тлумачення слова