ПОПЛЕСТИСЯ, етуся, етешся; мин. ч. поплівся, плелася, лося; док.
1. Закрутитися, переплестися яким-небудь способом. Колись і ці кучері були хвилясті й золотисті, мов пшеничний сніп, а потім потемніли, зляглися від щоденного важкого поту та й поплелися жорстким сріблом (Михайло Стельмах, I, 1962, 5);
// Порости звивисто, покручено. Де-не-де поплелося перше огудиння, тільки сояшнички молоденькі стирчать по межі (Гнат Хоткевич, I, 1966, 94); З трьох боків її [хатину] оперізував барвистий вінок з чорнобривців і кручених паничів, що поплелися аж на самі вікна (Спиридон Добровольський, Олов’яні солдатики, 1961, 11);
// перен. Змінювати одна одну безперервно (про думки, мрії і т. ін.). Маркіян знову сів на веранді. Одна за одною поплелися думки (Іван І. Волошин, Озеро.., 1959, 100); І поплелися мрії за мріями, думки за думками (Гнат Хоткевич. II, 1966, 225).
2. розм. Піти повільно, ледве переступаючи або неохоче; поплентатися. Не послужила й місяця — занедужала; жене коваль з хати. Куди йти? Поплелась у панський двір (Марко Вовчок, I, 1955, 34); Оглянувшись, я зрозумів, що заблудився, і повернувсь назад, поплівся, похнюпивши голову (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 19).