ПОПЛАТИТИСЯ, ачуся, атишся, док.
1. чим. Втратити що-небудь у відплату за щось. А чи давно це було, коли Оксана мало не поплатилася своєю професією (Колгоспник України, 4, 1956, 21); Якщо протягом двох днів не надійдуть зведення про закінчення сівби, доведеться їй з Турбасм поплатитись партійними квитками (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 403).
Поплатитися життям (головою) — позбутися життя. [Молодший лікар:] Несила мені… розв’язати це зразу. Адже ж за невдачу доведеться життям поплатитись обом… (Олександр Левада, Драми.., 1967, 20); Адже за свій промах йому довелось би поплатитися першому, може, навіть власною головою (Олесь Гончар, III, 1959, 431).
2. Понести покарання за свої або чужі дії, вчинки. [Морж:] З-за мене її розстріляли… Я в партизанах був — за це й поплатилась… Яким другом була… (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 57); Прийшли [селяни] до батюшки, щоб він відправив панахиду по безневинно убієнних людях, які йшли до царя. І панотець відправив богослужби та й поплатився за цю крамолу (Михайло Стельмах, I, 1962, 485).
3. заст. Витратити гроші на що-небудь. На часточки, На свічечки Шагом не поплатився (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 136).