ПОПІЛЬНИЙ, а, е.
1. Прикм. до попіл. Є підстави гадати, що і Венера тепер переживає, період вулканічної активності. Доказом цього є суцільна хмарність, запорошеність атмосфери, очевидно, попільними частинками, велика кількість вуглекислого газу в атмосфері (Наука і життя, I, 1961, 20).
2. Який має колір попелу. Дивився [Томат] на вогник і іноді ледве рихав попільними губами, наче щось шепотів (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 318);
// Який відсвічує кольором попелу. Неосвітлена сонцем поверхня Венери випромінює світло, яке нагадує попільне світло Місяця (Наука і життя, 3, 1961, 22); Сизий кібець спускається низько На вузькому, як лезо, крилі. Він стривожений попільним блиском, Що опівдні стеливсь по землі (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 324).