ПОПІКЛУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док., про кого, ким.
1. Виявити увагу до чиїх-небудь потреб, допомогти в чому-небудь комусь. — Для своєї дитини й голову під сокиру покладають, а то б мені ще не попіклуватися тобою… (Марко Вовчок, I, 1955, 201); Батько попіклувався про сестру, він віддав її в науку до якоїсь знайомої швачки (Збірник про Кропивницького, 1955, 6).
2. чим, про що. Виявити турботу про забезпечення кого-, чого-небудь чимсь, подбати про що-небудь. — От тобі й музики є! — промовив о. Хведор. — Зятьок таки попіклувався музиками (Нечуй-Левицький, I, 1956, 144); — Та я, стара, сам договорюсь про молоко на цілий місяць і про солому навіть попіклуюся! — вмовляв прасол (Любов Яновська, I, 1959, 44).