ПОПІДТИ́КУВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до попідтикати.
2. у знач. прикм. Який підтикався (про багатьох). Як заволіклося, похмурилося небо, як пішли дощі та замісилася грязюка, то задрипані та попідтикувані перекупки перестали цікавитись міськими новинами (Любов Яновська, I, 1959, 237).