ПОПІДПЕРІ́ЗУВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до попідперізувати.
2. у знач. прикм. Який підперезався (про багатьох). Повбирані в нову одежу, попідперізувані червоними поясами, вони [рибалки] гордо й пишно йшли по вулиці (Нечуй-Левицький, II, 1956, 231); Тепер зацікавився [Наливайко] ними [поселянами], попідперізуваними звичайним мотузком замість ременя (Іван Ле, Наливайко, 1957, 66).