ПОПІДНІМА́ТИ і ПОПІДІЙМА́ТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Підняти багато чого-небудь з долу. Попіднімати іграшки.
2. Звести догори багато чого-небудь (про багатьох). Попіднімати прапори;
// Вивести з лежачого або опущеного положення що-небудь (про багатьох). Хворі попідіймали голови; Попіднімати руки.
3. Надати стоячого положення багатьом предметам. Попіднімати все повалене.
4. Підвести багатьох (кожного зокрема);
// Розбудити багатьох (кожного зокрема). Запорпавшись у сніг, лежали собаки. Часом якась спросоння вищала. Тайо поволі, не здіймаючи галасу, попідіймав своїх чотириногих підручних (Микола Трублаїні, II, 1950, 44).
♦ Попіднімати [людей] на ноги — те саме, що Підняти на ноги (багатьох — кожного зокрема) (див. нога). Пішла та звістка по всьому селу від хати до хати, попіднімала людей на ноги (Панас Мирний, IV, 1955, 222).