ПОПІДМІ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до попідмітати;
// попідмітано, безос. присудк. сл. Село чимале. Біля дворів попідмітано, хати побілені (Микола Олійник, Леся, 1960, 13); Всюди попідмітано, прибрано (Олесь Гончар, Зустрічі.., 1950, 42).
ПОПІДМІТАНИЙ
Тлумачення слова