ПОПІДБИВАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Прибити, І приладнати що-небудь зісподу багатьох предметів. Гвіздками чоботи попідбиваю (Словник Грінченка).
2. Легкими ударами, поштовхами розпушити багато чого-небудь (подушки, перини і т. ін.). Молодиця попідбивала подушки.
3. Ударами повалити багатьох;
// Ударами завдати пошкоджень (під очима, на обличчі і т. ін.). Мужик їй і очіпок збив, усі патли пообривав, і очі попідбивав, а далі.. водив по усьому Конотопу по вулицям [вулицях] (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 222).