ПОПЕРЕНО́СИТИ, ошу, осиш, док., перех. Перенести багатьох, багато чого-небудь (не за один раз). Кращі картини з батькового флігеля дочки попереносили до себе (Нечуй-Левицький, I, 1956, 376); Думає [Петро]: — Додому нести? Ні, то дуже довго буде. Попереношу [клунки] на могилу, нехай там перележать (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 101).
ПОПЕРЕНОСИ́ТИ, ошу, осиш, док., перех. Переносити багато чого-небудь за довгий час. А скільки ж оті дідові, порепані руки поперетягали, а скільки ота дідова Матвієваспина попереносила… (Остап Вишня, I, 1956, 33).