ПОПЕРЕ́ЧНИЙ, а, е.
1. Розташований поперек чого-небудь; протилежне поздовжній. — Підведіться, матушко, бо ось-ось зараз буде поперечна борозна, — говорив погонич (Нечуй-Левицький, III, 1956, 204); На возі на поперечній дошці сидів старий Жменяк (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 27).
2. Який рухається в напрямі поперек чого-небудь. Поперечні хвилі захиталися, подалися назад і, стукаючись одна об одну, пішли собі вистрибом, попереджаючи одна другу (Панас Мирний, IV, 1955, 316);
// Який здійснюється в напрямі поперек чого-небудь. Першу поперечну культивацію провадягпь зразу ж після появи повних сходів бавовнику (Технічні культури, 1956, 254).